Умови карантину зумовило пошук шляхів невирішених проблем: як навчати студентів, як студентам навчатися, які форми та методи навчання використовувати? Відповіді на ці питання є неоднозначними і потребують не тільки впровадження, але й перевірку часом. Все це може мати негативні ризики, оскільки освіта хоч і не така критична як медицина, проте теж «боїться» помилок. Проте зрозуміло одне, майбутнє за ІТ-технологіями, на будь-якому рівні, в тому числі і освіті.
Навчання стає все більш і більш цифровим з точки зору носія та самостійним з точки зору об’єкта і/або суб’єкта освітнього процесу. Уявити освіту без електронної книги чи хмарного сховища, на даний момент, досить таки складно. З одного боку, це є великим плюсом, а з іншого – великим недоліком, оскільки ніщо не замінить «слово» вчителя, живий діалог між людьми. Тому карантинні умови потребують шукати компроміс між дистанційним та очним навчанням. Вихід лише один – змішані форми навчання.
Саме за умов таких і проводилася ХІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Інформаційні технології в професійній діяльності». Як зазначено в назві, даний захід проводився не вперше і був присвячений проблемам впровадження ІТ-технологій в різноманітні сфери професійної діяльності людини. Робота конференції передбачала також і проведення тренінгів організаторами конференції, які були передбачені на наступний день. Серед одного з них був «Платформа Arduino як інструментарій STEM-освіти», тренером якого був старший викладач кафедри ІКТ та МВІ, Ляшук Тарас Григорович. До слова, STEM-освіта є сучасним напрямком навчання інженерно-технічного профілю. В свою чергу, апаратно-програмна платформа Arduino є одним із сучасних напрямків, які використовуються в різноманітних SMART-технологіях, починаючи від розумного будинку і закінчуючи мобільним роботом. Саме і тому, вибір теми тренером був очевидним.
Тренінг розпочався вчасно. Із заявлених учасників було дещо більше, що і не дивно – проблематика є очевидною. Вікових обмежень до учасників не передбачалося, а тому на тренінгу були присутні люди різних вікових категорій. Очевидно одне – їх об’єднувала жага до знань. Тренінг, як конференція взагалому, розпочався зі вступного слова тренера, його бачення на сферу STEM-освітнього процесу. Окрім теоретичного матеріалу, Ляшуком Т.Г. було показано ряд проектів – практичних прикладів. Внаслідок поєднання галузей природничих наук на «живих» прикладах, робило проекти цікавим наочним матеріалом, який не тільки сподобався учасникам тренінгу, але й гарантовано сподобається студентам, які тільки починають перші кроки в даній галузі, при самостійному освоюванні.
Наприкінці тренінгу, Ляшуком Т.Г. було зазначено те, що щойно розглянуті проекти є елементами більш складніших проектів, які на практиці є ще більш цікавими. Таким «інтегралом» слугував мобільний робот, як «кістяк» тренінгу. Тренером було зазначено алгоритм його роботи, апаратна архітектура та інші складові елементи. Така інформація в майбутньому допоможе для учасників конференції не лише самостійно відтворити такий проект, а й стати самими в якості тренера, викладача тощо.
В online-режимі було показано його режими роботи, переваги та недоліки, вказані шляхи їх можливої реалізації. Було б добре, аби кожен із учасників мав в своєму розпорядженні весь інструментарій тренінгу, що робило б тренінг ще більш цікавішим. Проте, все з часом...